розсунути
Смотреть что такое "розсунути" в других словарях:
розсунути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозпирати — а/є, док., перех., розм. 1) Розперти, розсунути в різні боки все чи багато чого небудь. 2) безос. Розпухнути, збільшитися в об ємі (про частини тіла) … Український тлумачний словник
порозсовувати — ую, уєш, док. Розсунути усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
порозставляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Розставити, розмістити в різних місцях усе чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. || Розподілити, направити для виконання яких небудь доручень, якої небудь роботи всіх чи багатьох. 2) Збільшивши відстань між чим… … Український тлумачний словник
порозсувати — а/ю, а/єш, док., перех. Розсунути все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
розкидний — а/, е/. 1) Якого можна розсунути, розкласти. 2) с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна. || Який здійснюється способом розкидання, розсіювання … Український тлумачний словник
розкладний — а/, е/. Якого можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з єднання … Український тлумачний словник
розсунення — я, с. Дія за знач. розсунути, розсовувати, розсувати … Український тлумачний словник
розсунутий — рідше розсу/нений, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсунути. || розсу/нуто, розсу/нено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розставляти — розставити (руки, ноги, крила, пальці тощо), розкидати, розкидати, розкинути, розсовувати, розсувати, розсунути, розпинати, розіпнути, роз(і)п ясти, розчепірювати, розчепірити; розводити, розвести (руки, пальці); розкарячувати, розкарячити (перев … Словник синонімів української мови
